ГІДРОХЛОРТІАЗИД (Hydrochlorothiazidum), 6-Хлор-3,4-дігідро-24-1,2,4-бензотіадіазин-7-сульфонамід-1,1-діоксид.
C7H8ClN3O4S2 Мол. м. 297,7
АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, дуже слаборозчинний у воді, розчинний в ацетоні, помірно розчинний в етанолі, розчинний у розчинах лугів. Тпл — 273–275 °С; рКа — 7,9–8,2; УФ- спектр: λmax: 317 нм ( — 130); 271 нм ( — 654); 226 нм ( — 1280) у метанолі; ІЧ-спектр, см-1: 1318; 1180; 1150; 1168; 1602; 1060 (у KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері в сухому місці.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; УФ-спектр розчину речовини в 0,01 М NaOH має λmax=273 нм ( — 5,4); λmax — 323 нм ( — 5,7); методом ТШХ в системі розчинників: етилацетат-метанол-концентрований розчин амоніаку (Rf = 0,34); етилацетат (Rf = 0,39); проявлення в УФ-світлі при (λmax — 254 нм). Кількісно визначають потенціометрично в середовищі ДМСО. Титрант 0,1 М розчин тетрабутиламіну гідроксид.
Фармакологічна група. С03А А03 — діуретичні, гіпотензивні препарати.
Фармакологічні ефекти. Виявляє салуретичну та гіпотензивну дію. Підвищує виведення з сечею натрію та води із організму. Знижує підвищений АТ. Знижує виведення кальцію з сечею та запобігає утворенню ниркових конкрементів.
Застосування. Артеріальна гіпертензія (як монотерапія чи в комбінації з іншими гіпотензивними засобами), серцева недостатність, набряки, зумовлені серцевою, нирковою або печінковою недостатністю, затримка рідини при ожирінні, нецукровий діабет, ідіопатична гіперкальціурія, нирковокам’яна хвороба.
От субстанции к лекарству /Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — №1.